Оксана — AntiGonna: 13

2021КураторМузей сучасного мистецтва Одеси / Muzeon · Одеса

«Оксана — AntiGonna: 13» поєднала ретроспективу AntiGonna та групову виставку її співпраць з іншими авторами під назвою AntigonStaff. Відео, перформанс, фотографія та мультимедійні інсталяції у Музеї сучасного мистецтва Одеси й експериментальному центрі Muzeon розкривали теми страху, сексуальності та права на власний образ.

Оксана — AntiGonna: 13 — документація проєкту 01 / 17

Мультимедійна інсталяція — вигляд у просторі · Andrii Boyko & Ihor Makedon / Secondary Archive 08 / 17

Фотографія та металева сітка — деталь експозиції · Andrii Boyko & Ihor Makedon / Secondary Archive 09 / 17

Оксана — AntiGonna: 13 — Експозиція · Фото: Андрій Бойко · Your Art
10 / 17

Оксана — AntiGonna: 13 — Відкриття виставки · Фото: Андрій Бойко · Your Art
16 / 17

Ретроспектива та групова виставка

Експериментальний центр Muzeon

Ранні відеоексперименти AntiGonna були показані як інсталяції: екран ставав частиною просторової композиції.

Музей сучасного мистецтва Одеси

Групова частина об’єднала мультимедійні роботи AntiGonna та її співавторів із AntigonStaff. Виставка відкрилася 12 березня 2021 року.

Учасники та співавтори

AntiGonna
Андрій Бойко
Георгій Бабанський
Дар’я Вештак
Віка Довгадзе
Наталка Дяченко
Добриня Іванов
Нікіта Кадан
Оксана Казьміна
Саша Курмаз
Ігор Македон
Сергій Зоммер
Аліна Якубенко

Матеріали про виставку: YourArt Secondary Archive

Докладніше про проєкт

Практика AntiGonna розглядає тіло як місце зіткнення особистої автономії та суспільної влади. Працюючи і як художниця, і як модель, вона використовує власну тілесність як інструмент: еротичний і сповнений бажання, але водночас здатний бути відстороненим, свідомим і конфронтаційним.

Страх, сексуальність, смерть і переходи між граничними станами постійно повертаються в її роботах. Виставка розглядає ці теми на тлі стигматизації оголеності та сексуальності, запитуючи, що залишається виключеним із публічної розмови та як це виключення формує тілесне «я».

Співпраця з іншими авторами відкриває більше, ніж індивідуальний образ. Вона виявляє колективні страхи, успадковані травми й табу, через які суспільство регулює видимість. Кураторське прочитання простежує рух художниці до сексуальної свободи, рівності та емансипації, не згладжуючи суперечностей і дискомфорту, що надають цій практиці гостроти.

Наступний проєктЧас збирати