Денис Кравець
У 2011 році я курував персональну виставку Дениса Кравця в Малій галереї Мистецького арсеналу в Києві. «Закон подібності» поєднав увагу до предмета з питанням про те, як його змінюють зображення, матеріал і оточення.
Персональна виставка Дениса Кравця, яку я курував у Малій галереї Мистецького арсеналу. Колажі, фотографії та роботи на папері змінюють звичне сприйняття предметів, їхньої форми й оточення.
У 2011 році я курував персональну виставку Дениса Кравця в Малій галереї Мистецького арсеналу в Києві. «Закон подібності» поєднав увагу до предмета з питанням про те, як його змінюють зображення, матеріал і оточення.
У колажах знайомі персонажі — Пікачу та Бембі — опиняються серед кольорових ліній, плям і фрагментів зображень. Поруч із роботами на папері в експозиції були фотографії: зіставлення різних поверхонь і способів зображення продовжувало розмову про форму та її сприйняття.
«Закон подібності» запитує, що стає видимим, коли предмет розглядають поза його декоративністю та корисністю для людини. Колір, форма, прозорість, щільність і вага перестають бути другорядними властивостями й стають умовами існування об’єкта.
У повсякденному житті ми здебільшого зустрічаємо речі побіжно, не помічаючи сил, що надають їм форми. Кураторський текст пропонує уважніший погляд: усвідомлення енергії, яка формує предмет зсередини, та навколишнього тиску, що обмежує його розширення.
Тло відтак не є порожнім. Воно має власну масу, щільність і форму, впливаючи на те, що нібито перебуває перед ним. Кожна деталь стає свідченням відносин між розширенням та обмеженням, запрошуючи переглянути позірне розділення між предметом і середовищем.