Великий скелет дракона
Разом з Ігнатом Соломком я намалював великий скелет дракона на довгій заводській будівлі. Мурал став частиною мистецької програми першого Brave! Factory у 2017 році.
Промисловий майданчик перетворився на простір електронної музики, інсталяцій, муралів і тимчасових місць зустрічі. Склади, дахи й обладнання стали частиною мистецької та просторової програми.
Кураторський колектив: Марія Вторушина, Андрій Сігунцов, Катерина Рай і Дарія Шевцова.
Разом з Ігнатом Соломком я намалював великий скелет дракона на довгій заводській будівлі. Мурал став частиною мистецької програми першого Brave! Factory у 2017 році.
Знайдені на заводі бетонні елементи та люмінесцентне світло стали матеріалом великої інсталяції. Її збирали за допомогою заводських кранів.
Дует переосмислив радянський спортивний сюжет у масштабному муралі з рожевими оголеними борцями. Яскрава робота навмисно контрастувала з промисловим оточенням.
Польський художник створив монументальну композицію з усміхненими обличчями, що внесла іншу емоційну інтонацію в заводський ландшафт.
Арматурний цех став галереєю, але роботи виходили далеко за його межі. Серед проєктів програми — «поїзд-привид» Костянтина Шакули з арматурної сітки та відео Естебана Дьяконо.
Brave! Factory розпочався з ідеї написати «Brave!» на одному з довгих дахів заводу «Метробуд». Промислова територія стала місцем зустрічі електронної музики, сучасного мистецтва та міської культури, об’єднавши понад 50 музикантів, диджеїв і художників із різних країн.
Склади й машинні зали перетворилися на танцмайданчики та галереї, стіни — на великі полотна, бетонні платформи й непомітні зелені ділянки — на сцени. Наявні механізми, труби та виробничі конструкції увійшли в просторовий досвід фестивалю, а не залишилися лише декорацією.
Проєкт досліджував, що відбувається, коли діюче промислове середовище відкривається іншому ритму використання. Мистецтво й музика тимчасово переорганізували територію, дозволивши виробничим просторам стати місцями зустрічі, перформансу та колективного руху.